Тема. Поема «Мойсей». Основна сюжетна лінія. Біблійна основа. Пролог до поеми – заповіт українському народові.

Мета уроку: допомогти учням засвоїти зміст поеми, осягнути її ідейне спрямування,з’ясувати проблематику, визначити місце твору в художній спадщині Франка; розвивати навички аналізу поетичного твору,, самостійність,доказовість суджень, пробуджувати громадянські почуття, національну гідність,

Тип уроку: урок поглибленого опрацювання художнього твору.

Обладнання : мультимедійний комплект, карта синайської пустелі, «скрижалі»,.

Епіграфи:

Зміст уроку

·        Вступне слово вчителя

·        Уривок із роману Р.Іваничука «Шрам на скалі»

1913 рік… Січневий ранок у Коломиї. Зал Ощадної каси, набитий ущерть молоддю, робітниками, інтелігенцією, селянами. На сцені за столиком – Франко, поруч сидить син Андрій, він гортає сторінки невеликої книжечки; втомленим голосом, змагаючись із шемранням у залі, читає поет «Мойсея». Публіка неспокійна,більшість із присутніх бачать Франка вперше. Пошепки промовляють, та ось поет відвів від книжки очі й , дивлячись у зал, почав читати притчу про терен, голос його подужчав, став лунким, і завмерли люди в залі, втямивши, що ці рядки для них і про них, що на сцені сидить вождь незахищених дерев, оберігати яких відмовилися і кедр, і пальма, і рожа, й дуб, тільки колючий терен погодився принести себе в жертву деревам, ставши їхнім сторожем при битій дорозі.

Зал слухав, і вже вождь-терен безстрашно став супроти відступників, згинається під градом каміння, ховається в пустелі й дослуховується нашіптування підступного демона зневіри  й таки зневірюється і падає лицем до землі, та ось почувся клич відважного пастуха Єгошуа, і підхоплюють той клич сто тисяч горл,- встає з-за столу терен-вождь, він зовсім на вождя  не схожий, до жовтизни блідий, зсутулений, змучений сорокалітньою терновою службою народові, проте голос його міцний, і він глаголить: «Народе мій…»

         Стомлений Франко сідає в крісло, тягнеться немічною рукою до склянки з водою, та взяти не може,Андрій підносить її до батькових уст,напоює, і в ту  мить у залі вибухає буря. Люди піднімаються з місць, вигукують: «Слава! Слава!» і при немічному старцеві виростає, мужніє народ, він готовий іти за своїм поводирем – настає мить, що перетворює в героїв лінивих номадів…

         А коли в залі стихло і двоє дівчат піднесли Франкові лавровий вінок. Він схилив голову в низькому поклоні й у ту мить побачив і почув: у першому ряду на колінах у матері-селянки завовтузився чорнявий хлопчик і запитав: «Мамо,то цей пан написав «Лиса Микиту»? Стрепенувся Франко, бо таких слів не сподівався почути, бо поема, яку щойно прочитав, здавалось, перевершила все створене ним досі й уособила  народ, та ось найменший паросток, його майбутнє, виростає на іншому творі; вістря розчарування діткнулось серця поета, зранило, та в тій маленькій рані враз зажевріло почуття великого щастя, із сумнівами змішаного: а що з моєї спадщини стане важливішим для людей – «Мойсей» чи «Лис Микита», який твір дійде до найглухіших закутків краю, який скоріше  навчить людей добра і справедливості,який  - потрібніший?

·        Мотивація навчальної діяльності.

·         Презентація теми та завдань уроку.  Слайд 1.

Що ж, обидва твори витримали перевірку часом. Та все ж «Мойсей», який був так високо поцінований  сучасниками Франка, і сьогодні вважається вершинним. Чому? Чи не тому, що осмислює минуле, сучасне і майбутнє нашого народу ( як і послання Шевченка «І мертвим і живим»), спонукає замислитися над своєю долею? Поміркуймо над цим на уроці.

(Учні записують тему та епіграфи до уроку)

·        Презентація  епіграфів. Слайд 2.

 «Мойсей» Франка – це заповіт українському народові.

О.Білецький

·        Підготовка до сприймання учнями матеріалу.

Поема «Мойсей» написана Франком у січні – липні 1905 р. Якими подіями жив тоді світ і Україна зокрема? Це був час першої російської революції – доба змін і сподівань. Українське громадянство порушувало такі важливі проблеми: піднесення національної гідності, зростання свідомості, народ як головна рушійна  сила історії, взаємини вождя і народу, суспільна роль слова.

·        «Дошка запитань». Слайд 3.

  Якби у вас була можливість задати запитання автору після прочитання поеми, про що б ви запитали?

1.Чи відчував Франко, що він покликаний бути українським «Мойсеєм»?

2.Чому автор змалював Мойсея не молодим, а на схилі літ, коли людина втрачає свої сили?

3.Чи був впевнений автор  у тому, що «воздвигне Вкраїна  свого Мойсея»

4.Азазель – це біблійний персонаж чи збірний образ злого духа?

5.Що було найбільшим стимулом для написання поеми?

6.Попросив би пояснити значення багатьох слів?

·        З історії написання твору

Біблія як основне джерело для написання твору. Історико-культурний матеріал з життя древніх євреїв, релігія, історія та географія  Ізраїлю. Чому, на вашу думку, митці так часто звертаються до Біблії? ( Бо в ній – мудрість віків, істини, що не підвладні часу, в них – основні духовні потреби людини, а вони ніколи не змінюються.) Працюючи над поемою, Франко уважно простудіював Біблію, праці з історії, культури Ізраїлю, Палестини, Єгипту. Він був добре обізнаний з світовою мойсеїною: творами Рафаеля, Рембрандта, Россіні, Генделя.  Великий Мікеланджело, коли вирізьблював свого Мойсея, мав25 літ. Він втілював у ньому свій молодий геній і силу свого покоління, народженого Ренесансом. Камінь мусив ожити. Закінчивши роботу, Мікеланджело побачив перед собою живого пророка – людину титанічної сили й непогамовної енергії – й заговорив до нього. Та Мойсей мовчки дивився на свого творця, ніби докоряв йому за те, що через тисячоліття примусив його знову ожити і знову мучитись своїм призначенням. Розгніваний скульптор ударив його по коліні молотком – той слід на мармурі залишився і донині.  Коли Франко писав свого «Мойсея», він був удвічі старший від Мікеланджело, зазнав тяжких випробувань долі, жив у країні, що не мала власної державності, виповідав болі свого зневіреного покоління.          Перебуваючи у Римі,Франко споглядає цю статую. Дочка письменника Ганна Франко – Ключко згадувала: « Надзвичайне враження на тата зробила… статуя Мойсея. Він довго вдивлявся  в ту горду постать, в це розумне суворе лице, високе, натхненне чоло під кучерями волосся, - це був провідник народу, поневоленого єгипетськими володарями. Ця історія великого мужа впилася татові в душу, і вона інспірувала його до написання його величного твору «Мойсей».  Щось подібне відбувалося між самим Франком і галицькою громадою. Зрадники, угодники постійно доносили на нього, вели з ним виснажливу боротьбу.

·        Захист дитячого проекту  «Мойсей – біблійний пророк»

Група «Біблійні біографи». Слайди 4-9.

1.В очах єврейського народу Мойсей – це пророк, якому немає рівних. Народився він у сім'ї  Амрама та Йохаведи, побожних ізраїльтян, які на той час перебували у єгипетській неволі. Це був час, коли один із фараонів наказав убивати кожну новонароджену ізраїльську дитину-хлопчика. Протягом трьох місяців матері щастило ховати дитину. Однак, розуміючи, що далі не зможе переховувати  хлопчика, вона зробила з очерету корзину, обмазала її мулом та смолою,щоб не просочувалася вода,і поклавши туди хлопчика, заховала його в прибережному очереті Нілу. Дитину знайшла дочка фараона, назвала хлопчика Мойсеєм, що означає «вийнятий з води», виховала й вивчила його. Мойсея обурювало становище ізраїльтян в Єгипті. Якось він був свідком того, як єгипетський наглядач бив робітника-єврея. Мойсей убив наглядача, а сам утік з Єгипту до країни Мадіам

2.Наступні 40 років Мойсей був відділений від світу бастіоном гір. Він знайшов притулок у домі Їтра, священика і князя Мідіянської землі. Минали роки  у щоденних клопотах про родину (дружину та синів),отари овець. Мойсей, мандруючи з отарами відлюдними місцями, роздумував над долею свого пригнобленого народу, вдень і вночі він молився за його звільнення. Одного разу, перебуваючи з отарами біля гори Хорив, він побачив кущ, охоплений полум’ям, гілки, листя та стовбур, палали вогнем, але не згорали. З куща до нього промовив Бог. Бог наказав йому повернутись в Єгипет і просити фараона, щоб той дозволив ізраїльтянам вийти з країни.

3.Третім періодом знову була пустеля. До пустелі Мойсей прибув разом з народом після  десяти тяжких єгипетських кар, переслідування військом фараона та славного переходу через Червоне море. І ось до  обітованої землі залишались лічені дні. Та через невір’я та нарікання народу вони залишились там на довгі 40 років.  

·        Захист дитячого  проекту  «  Історико -  культурне тло поеми «Мойсей».

Група «Біблійні етнографи». Слайди 10-13.

·        Антропоніми

·        Єгова – одне з імен Божих, велике і святе, що в перекладі означає сущий і втілює самобутність та вічність Того, Хто був, є і буде, Того, хто сказав про себе: «Я Господь в перших і останніх. Я Той же. Я єсмь Альфа і Омега, перший і останній». Євреї благоговіли перед цим ім'ям, вважали його страшним для вимовляння. На сторінках поеми ім'я Єгови вперше з'являється у другій главі тоді, коли молоде покоління вже не вбачало у Мойсеєві свого вождя і не хотіло йти на зустріч його ідеї, вважаючи, що це fata morgana. Саме тоді «загрозив їм пророк новим гнівом Єгови», коли вже не вірив Єгові та своєму покликанню, що дістав від Нього.

·        Астарта – жіноче божество у фінікіян і сирійців, якому навіть Соломон велів поклонятися у самому Єрусалимі. Її називали царицею небес, богинею місяця, любові, щастя і… війни. Служіння їй супроводжувалося оргіями і розбещенням, тому Святе Письмо називає її мерзотою. Ваал – головне чоловіче божество язичників, під яким древні східні народи обожнювали сонце.

·        Топоніми

·        Гідроніми - назви водних масивів.

·        Ніл – найбільша річка Єгипту, що протікає по всій Африці. Двічі звучить її назва у монолозі Датана.

·        У монолозі Мойсея згадується Йордан – священна біблійна ріка, що тече вздовж Палестини, розділяючи її на дві частини. Вона була відома Аврааму та Якову, Йосипу та Мойсею. Води Йордану чудом розділилися, і через них пройшли, як по суші, пророки Ілія та Єлисей.

·        Червоне море – це море, через яке по суходолу перейшли ізраїльтяни.

·        Палестина – загальна назва землі гебреїв, земля Господня, свята Ізраїлева, земля обітована, Ханаанська земля, що лежала у самому центрі давнього світу. Тому Господь говорить у пророка: «Єрусалим я поставив серед народів і навкруги нього землі». Саме звідси повинні бути ізлитися світло і спасіння для усього світу.

·        Ороніми – назви рельєфів земної поверхні: гори, пагорби, долини, пустелі.

·        Земля Ханаанська належала колись племенам ханаанським, родоначальником яких був онук патріарха Ноя, син неславнозвісного Хама. А Хам, як відомо, завжди раб, тому і назва землі в перекладі – покірна і підвласна, принижена.

·        Етноніми – географічні назви народів.

·        Амореї (горці, мешканці гір) – плем'я, що походило від Ханаану і було найстрашнішим для ізраїльтян: величезні на зріст, дуже войовничі люди.

·        Амалик – у книзі Чисел названий першим народом. Теж могутні люди, що жили між Палестиною і Єгиптом.

·        Хетти – численний і сильний народ, що жив біля амореїв і походив від родоначальника Хета – сина Ханаанового.

·        Гебреї – народ, що пішов від Авраама з Ура Халдейського, а назва його – від Евера, одного з предків Авраама, або від слова «eber» (переходити  через), що означає назву того, хто прийшов із чужої землі. Це народ, що дав світові Мойсея, народ, до якого звернувся він із своєю останньою промовою, що починалася словами: «Слухай небо, я буду говорити з тобою, і слухай, земле, слова уст моїх!»

·        Презентація карти подорожі Мойсея з народом по пустелі.

  Група «Біблійні топографи». Слайд 14.

 Маршрут подорожі Мойсея  з єврейським народом по пустелі

  Ніл           Середземне море              Червоне море          пустеля Сін       

Єгипет                 Кадеш                 г. Мара                         Елім           г.Синай

Рефідім                      

Що хотів сказати поет сучасникам і нам , потомкам, розповідаючи біблійну історію життя Мойсея? Він добре знав менталітет свого народу, його рабську психологію і передбачив, які катастрофи чекають його на шляху визволення і створення своєї державності. Цю ж думку підтверджує пролог  до поеми.

·       Читання учнем напам’ять  прологу  .  Звучить фонова мелодія.

·       Теорія літератури

 Пролог – це вступна частина твору,яка передує основним подіям. У даному разі пролог є зверненням до народу і заповітом йому. Цікава творча  історія прологу. Створений він на замовлення за одну ніч. Сучасник Франка Мочульський згадує: «Я був з поетом у друкарні саме тоді, коли кінчився друк «Мойсея». Зажурений управитель друкарні Беднарський показав поетові, що на початку друкованої поеми лишається кілька незадрукованих сторінок, і радив написати вступне слово. Поет подивися на білі сторінки і сказав спокійно: «Добре,  добре, я щось напишу і принесу». І приніс  на другий день відомий пролог. Уявіть, яким було здивування власника друкарні, який замість очікуваної прозової передмови побачив віршований пролог.  перших строф прологу стає зрозумілим, кому Франко адресував свого «Мойсея»

·         Складання декалогу українського вождя. Слайд 15.

Чи знаєте ви, що саме через Мойсея Бог передав людям десять заповідей . Сам Бог  написав заповіді на камінних скрижалях.  Ще їх називають «декалогом Мойсея». Зараз ми спробуємо скласти декалог українського вождя.

1. Нехай не буде для тебе ріднішого народу, ніж український.

2. Будь одностайним у священні боротьбі за державність України

3.Спілкуйся у своїй родині, зі своїми друзями лише українською.

4.Шануй звичаї та традиції свого народу.

5.Не вбивай віри своїх співвітчизників у краще майбутнє.

6.Не зраджуй інтересів своєї країни заради власної користі.

7.Віддай усі свої таланти для прославлення свого народу.

8.Не заздри успіхам своїх побратимів, а розділи їх радість

9.Постійно молись Богові за свій народ.

10.Іди до славного кінця та не оглядайся на інших.

·         Міні – диспут. Слайд 16.

У Святому Письмі ми знаходимо характеристику Мойсея.

«А той муж, Мойсей, був найлагідніший за всяку людину, що на поверхні землі» Числ.12:3

Проблемне питання: «Чи може бути лідер найлагіднішою людиною?»

·        Заповнення паспорта твору. Слайди 17-19.

·          «Поетична хвилинка». Презентація учнем  власної поезії.

«Мікрофон» Мої враження від твору.  Слайд 20.

Беру у руки Слово Боже

Роздумую й читаю, все як гоже

Та серце розриває туга,

Молюсь і розкриваю серце Другу

«О Боже, - я кажу Йому,-

Пройшли віки і все ж чому

Народ Ізраїля живе у Ханаані,

А ми чужі і досі в ріднім краї

Ми по пустелі йдем без цілі і мети,

Ми падаєм , все бачиш , Боже, ти

Шукаєм у піску мізерні крами,

Ти плачеш, бо твої порожні храми

А ми наїлись манни й дорікаєм,

Здається, що святі і марим раєм,

Але чомусь ненавидим ми брата,

Не слухаєм поради неньки й тата

«А де наш Моісей?» - питаєм ми,-

Чи потопили води темної ріки,

А, може, був, не розпізнали ми,

Бо прагнули лиш хліба і води

О Господи, благаю, віри дай

Не залиши в пустелі, а веди у край,

Де брат любити щиро буде брата,

І славу Богові віддасть Вкраїна – мати.

                                            Роман Литвин

·        Підсумок уроку.

·        Домашнє завдання . Слайд 21

 Підготуватися до характеристики образів.

Вивчити пролог напам’ять